|
|
Моя історія дружби з мультиваркою
До недавнього часу мої стосунки з кухнею не складалися. Я навіть яєчню примудрялася спалити або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.
Спочатку я боялася її навіть увімкнути. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче інопланетний корабель. Але їсти хотілося завжди, і настав момент істини.
На https://receptidlyamultivarki.icu/ знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене підбадьорила. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і затамувала подих.
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік вийшов з кімнати здивований: "Це ти сама приготувала?".
Коли я підняла кришку, то була вражена. Це була їжа, а не щось неїстівне! Пахуча, гаряча і дуже апетитна! Ми з'їли все за півгодини.
Тепер ми з мультиваркою - єдине ціле. Вона не зважає на мою недосвідченість: у ній нічого не горить і не втікає і олія не бризкає на всі боки. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати. |
|